Освіта під час війни: як втримати молодь в Україні — погляд ректора та студентів

3 місяці тому
1 хв читання

У студії шоу “Український контент” відбулася відверта розмова про майбутнє української освіти. Гостями ефіру стали ректор Університету митної справи та фінансів Дмитро Бочаров та голова студентського парламенту цього ж вишу Жанна Селецька. Ведучим виступив Віталій Жеганський. У центрі уваги — роль вищої освіти у відновленні країни, виклики війни та втрати молодого потенціалу.

«Хто працюватиме в Україні після перемоги?»

З початку повномасштабного вторгнення Україна не лише захищає свою незалежність, а й втрачає найцінніше — людський капітал. Молодь масово виїжджає за кордон, аби продовжити навчання або шукати стабільні умови для життя. У цьому контексті, за словами Дмитра Бочарова, особливої ваги набуває питання про нові робочі місця після війни.

«Коли настане мир — а я впевнений, що це трапиться — перед Україною постануть великі завдання. Серед них головне: хто буде працювати в нашій економіці, хто створюватиме інновації, хто реформуватиме державу?» — зазначив ректор.

Він підкреслив, що відповідь очевидна — це молодь. Але лише за тієї умови, якщо вона залишиться в Україні та отримає якісну освіту.

Студентство хоче більше, ніж диплом

Представниця студентського самоврядування Жанна Селецька наголосила, що для сучасної молоді формальна освіта вже не є самоціллю. Студенти очікують реальних можливостей розвитку ще під час навчання: стажування, міжнародні проєкти, волонтерство, практика.

«Наші студенти не чекають п’ять років, щоб нарешті “почати жити”. Ми хочемо бути корисними суспільству вже сьогодні. І для цього потрібна довіра, відкритість і залучення до ухвалення рішень у самих університетах», — сказала Жанна.

Вона додала, що попри війну студентство виявило неабияку мобілізованість — молодь організовує волонтерські ініціативи, допомагає армії, долучається до відбудови громад.

Освіта має йти в ногу з часом

Дмитро Бочаров акцентував увагу на тому, що система освіти має бути не лише стабільною, а й гнучкою. Підготовка фахівців, які будуть затребуваними через кілька років, — це стратегічне завдання держави:

«Ми повинні відійти від шаблонного підходу. Часи змінилися — і ми повинні змінити освітні пріоритети. Маємо формувати нові компетентності: цифрову грамотність, управлінське мислення, підприємницьку ініціативу».

Ректор також звернув увагу на потребу в оновленні матеріально-технічної бази, впровадженні дуальної освіти та залученні студентів до прикладних досліджень.

Партнерство — запорука успіху

На думку обох гостей, сучасна освіта має будуватися не за принципом «викладач — студент», а як партнерство. Саме тому роль студентського самоврядування та зворотного зв’язку стає критично важливою.

«Ми маємо рухатися разом. Адміністрація університетів повинна не просто слухати студентів, а чути їх і враховувати їхню думку», — підсумував Бочаров.

Жанна Селецька додала, що студентство готове бути активним учасником трансформацій:

«Ми хочемо бути не об’єктом реформ, а їхніми ініціаторами. Ми не просимо — ми пропонуємо».

Залишити відповідь

Your email address will not be published.

Популярне

Наслідки обстрілу
Попередня публікація

Атаки на Дніпропетровщину: поранені, пожежі та зруйновані будинки

Викриття корупційної схеми
Наступна публікація

У Дніпрі викрито корупційну схему на дитячих майданчиках: збитки майже 7,5 млн грн

Останні публікації

Українська команда

Волонтери «Української команди» встановили новий рекорд України, щоб зібрати кошти на антидронові сіткомети для захисників

Волонтери «Української команди» встановили новий рекорд України, щоб зібрати кошти на антидронові сіткомети для захисників. На підтримку ЗСУ волонтери встановили новий рекорд України – найдовше Полотно Єдності з відбитками долоней в формі серця
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
ПерейтиВище