Освіта під час війни: як втримати молодь в Україні — погляд ректора та студентів

8 години тому
1 хв читання

У студії шоу “Український контент” відбулася відверта розмова про майбутнє української освіти. Гостями ефіру стали ректор Університету митної справи та фінансів Дмитро Бочаров та голова студентського парламенту цього ж вишу Жанна Селецька. Ведучим виступив Віталій Жеганський. У центрі уваги — роль вищої освіти у відновленні країни, виклики війни та втрати молодого потенціалу.

«Хто працюватиме в Україні після перемоги?»

З початку повномасштабного вторгнення Україна не лише захищає свою незалежність, а й втрачає найцінніше — людський капітал. Молодь масово виїжджає за кордон, аби продовжити навчання або шукати стабільні умови для життя. У цьому контексті, за словами Дмитра Бочарова, особливої ваги набуває питання про нові робочі місця після війни.

«Коли настане мир — а я впевнений, що це трапиться — перед Україною постануть великі завдання. Серед них головне: хто буде працювати в нашій економіці, хто створюватиме інновації, хто реформуватиме державу?» — зазначив ректор.

Він підкреслив, що відповідь очевидна — це молодь. Але лише за тієї умови, якщо вона залишиться в Україні та отримає якісну освіту.

Студентство хоче більше, ніж диплом

Представниця студентського самоврядування Жанна Селецька наголосила, що для сучасної молоді формальна освіта вже не є самоціллю. Студенти очікують реальних можливостей розвитку ще під час навчання: стажування, міжнародні проєкти, волонтерство, практика.

«Наші студенти не чекають п’ять років, щоб нарешті “почати жити”. Ми хочемо бути корисними суспільству вже сьогодні. І для цього потрібна довіра, відкритість і залучення до ухвалення рішень у самих університетах», — сказала Жанна.

Вона додала, що попри війну студентство виявило неабияку мобілізованість — молодь організовує волонтерські ініціативи, допомагає армії, долучається до відбудови громад.

Освіта має йти в ногу з часом

Дмитро Бочаров акцентував увагу на тому, що система освіти має бути не лише стабільною, а й гнучкою. Підготовка фахівців, які будуть затребуваними через кілька років, — це стратегічне завдання держави:

«Ми повинні відійти від шаблонного підходу. Часи змінилися — і ми повинні змінити освітні пріоритети. Маємо формувати нові компетентності: цифрову грамотність, управлінське мислення, підприємницьку ініціативу».

Ректор також звернув увагу на потребу в оновленні матеріально-технічної бази, впровадженні дуальної освіти та залученні студентів до прикладних досліджень.

Партнерство — запорука успіху

На думку обох гостей, сучасна освіта має будуватися не за принципом «викладач — студент», а як партнерство. Саме тому роль студентського самоврядування та зворотного зв’язку стає критично важливою.

«Ми маємо рухатися разом. Адміністрація університетів повинна не просто слухати студентів, а чути їх і враховувати їхню думку», — підсумував Бочаров.

Жанна Селецька додала, що студентство готове бути активним учасником трансформацій:

«Ми хочемо бути не об’єктом реформ, а їхніми ініціаторами. Ми не просимо — ми пропонуємо».

Залишити відповідь

Your email address will not be published.

Популярне

Наслідки обстрілу
Попередня публікація

Атаки на Дніпропетровщину: поранені, пожежі та зруйновані будинки

Викриття корупційної схеми
Наступна публікація

У Дніпрі викрито корупційну схему на дитячих майданчиках: збитки майже 7,5 млн грн

Останні публікації

Затримання зловмисника

У Дніпрі родинам займалось підробкою документів на рівні держави

Правоохоронці викрили масштабну схему підробки офіційних документів, організовану родиною з Дніпра. До складу злочинної групи входили близько десяти осіб, кожен із яких мав свою роль у виробничому ланцюгу.
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
ПерейтиВище