Міністри оборони країн Балтії попереджають: мирна угода з Росією може підвищити ризики для безпеки регіону.
Про це повідомляє “Європейська правда” посилаючись на The Financial Times.
Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви висловили глибоке занепокоєння у зв’язку з можливим укладенням мирної угоди між Україною та Росією. У коментарях для Financial Times вони наголосили: припинення бойових дій може сприяти посиленню російської військової присутності біля їхніх кордонів.
Представники Балтії впевнені, що Росія не припинить агресивної політики після зупинки війни в Україні. Навпаки — вона використає паузу для переозброєння та зміцнення позицій уздовж кордонів НАТО. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур зазначив, що припинення вогню дозволить Росії швидко перерозподілити війська, що суттєво підвищить загрозу для регіону.
Згідно з оцінками, Росія зможе створити 1,5-мільйонну армію та додати новий армійський корпус поблизу кордонів Фінляндії та країн Балтії. З 600 тисяч військових, задіяних зараз в Україні, близько 300 тисяч можуть бути перекинуті на північний захід.
Певкур зазначив, що ці військові не повернуться до мирного життя, адже служба в армії приносить їм у 5–10 разів вищу зарплату, ніж вдома.
Ще однією причиною тривоги стали масштабні навчання “Запад”, заплановані Росією і Білоруссю на осінь 2025 року. Ці навчання зазвичай моделюють конфлікт із НАТО і охоплюють десятки тисяч солдатів, бронетехніку, авіацію та артилерію поблизу кордонів Балтії.
Міністри також виступили проти ідеї передислокації військ НАТО з країн Балтії до України в рамках формування “сил гарантування”. Вони попереджають: така передислокація може ослабити оборону східного флангу Альянсу. Польща, Румунія та Естонія вже заявили, що не підтримають подібні ініціативи, якщо вони будуть реалізовуватись за рахунок їхньої безпеки.
