Волонтери ” Українська команда” Дніпропетровщини знову вирушили на фронт — цього разу на Запорізький напрямок. Такі поїздки не одноразові й не «для звіту». Вони відбуваються постійно, бо потреби захисників не мають пауз.
Це дорога небезпеки й відповідальності. Але водночас — дорога підтримки, віри й живого зв’язку між тилом і передовою. Кожна передача, кожне рукостискання, кожне «дякую, що приїхали» — нагадування, заради чого це все.
Фронт тримається не лише на зброї. Він тримається на людях, які не втомлюються бути поруч. І ми будемо їздити знову. Стільки, скільки потрібно. – кажуть волонтери з “Української команди”